АНАТОМІЯ Й ФІЗІОЛОГІЯ СЕРЦЕВОГО М’ЯЗА
Система кровообігу складається із двох основних частин - серця й судин.
Серце є найважливішим двигуном кровообігу в нашому організмі. Воно являє собою звичайний м’яз і складається як би із двох клапанних насосів - правого й лівого. До складу правої й лівої половини серця входять передсердя й желудочки. Желудочки - це основні відділи, робота яких і рухає кров, а передсердя являють собою невеликі резервуары перед входом у желудочки.
Кров надходить із судин-вен у передсердя й желудочки, желудочки скорочуються й переганяють кров у судині-артерії.
Між передсердями й желудочками є отвори, які відкриваються й закриваються за допомогою клапанів. Клапани є й у місці переходу желудочков в артеріальне русло.
Стінка серця складається із трьох оболонок: внутрішньої (эндокард), середньої (міокард) і зовнішньої (перикард).
Розташовано серце в центрі грудної клітини на рівні третього ребра. Підтримується воно зверху пучком великих судин, на яких воно як би підвішено, ліворуч і праворуч розташовуються легені, а внизу - купол діафрагми.
Величина серця відповідає приблизно обсягу куркуля даної людини. Довжина його 12-15 див, ширина - 9-11 див.
Серце має живильну його систему кровоносних (коронарних) судин і забезпечується кров’ю вдвічі обильнее, чим кістякові м’язи. Коронарні артерії поглинають приблизно 1/10 частина всього кількості крові, що надходить із лівого желудочка в артеріальне русло.
СЕРЦЕ. ЙОГО РЕЗЕРВИ, ПРОБЛЕМИ Й ПОМІЧНИКИ
Серце є м’язовим органом, якому спокій несвойствен. Воно працює й удень, і вночі, у будь-яку погоду, у будь-яких умовах. Єдиними секундами відпочинку для нього є тільки моменти паузи (діастоли). Серце, звичайно ж, не впоралося б з такою титанічною роботою, якби не мало помічників. А помічниками серця є численні м’язи, що скорочуються, організму, які видавлюють кров і лімфу із дрібних судин, переганяють застояну межтканевую рідина. Якщо обійтися без лірики, то серцевий м’яз є звичайним насосом, що перекачує кров у великі судини. Ці судини усе більше й більше подрібнюються, аж до дрібних капілярів. Саме в капілярах відбувається газообмін. Тут клітини забирають із крові живильні речовини й кисень і віддають шлаки й вуглекислоту. Якщо підрахувати робочий час серця в добу, то виявиться, що 12 годин воно працює й перебуває в напрузі (систола), а 12 годин - відпочиває (діастола).