Клінічна картина міокардиту багато в чому залежить від форми хвороби. Іноді на перший план висуваються симптоми порушення скорочувальної здатності міокарда й синдром серцево-судинної недостатності. Хворих турбують задишка, застійний кашель, набряки. Особа в таких хворих одутловато, має синюшний вигляд, пульс малого наповнення й сильно прискорений. При важких формах спостерігаються дуже сильні аритмії (може виникнути тричленний ритм або “ритм галопу“).
Якщо запалення захопило невелику частину серцевого м’яза, то порушення скорочувальної здатності серця виражені слабко, а іноді відсутні й на перший план виходять порушення провідності - миготлива аритмія, тахікардія.
Артеріальний тиск при міокардитах у хворих звичайно буває знижено, як і венозне, тому такі хворі схильні до різкого падіння тиску, тобто до колапсу.
Із всіх видів міокардитів варто зупинитися на найчастішій його формі - ревматичному міокардиті.
Ревматичний міокардит завжди є наслідком попередньої ревматичної атаки. Ця форма порівняно рідко супроводжується серцево-судинною недостатністю. Основною скаргою хворих є болі в області серця. Болю звичайно тривалі, виникають періодично й підсилюються при фізичному навантаженні. Вони не дають такої картини, яка буває при стенокардії, а носять тупий і постійний характер.
Ревматичний міокардит протікає з порушенням ритму й провідності. Серцево-судинна недостатність при ньому виникає тільки в самих запущених випадках.
ЛІКУВАННЯ гострого міокардиту повинне проводитися тільки в спеціалізованих медичних установах. Лікування лікарськими рослинами й народними методами носить тільки допоміжний характер.