Найважливішим із серцевих препаратів для хворих із хронічною серцевою недостатністю є наперстянка (дигіталіс) і препарати з її. Наперстянка була уведена в медичну практику лікарем Уайтерингом наприкінці XVIII століття. “Я не хотів би стати лікарем, якби не існувало дигіталісу”, - писав один відомий французький лікар.
Цікавий той факт, що ще на початку XVIII століття про наперстянку в офіційній медицині нічого не було відомо. Перші відомості про неї з’явилися після того, як умерла одна відома знахарка й чаклунка. Серед її речей були знайдені записи про спосіб готування дигіталісу і його лікувальних властивостей.
Також було знайдено кілька пучків цієї рослини. Коли місцевий лікар випробував дію дигіталісу на декількох пацієнтах, він був уражений отриманим ефектом. З тих пор дигіталіс був визнаний офіційною медициною й дотепер є найдужчим лікувальним засобом при лікуванні хронічної серцевої недостатності.
Слід зазначити, що наперстянка і її препарати роблять дію тільки на ушкоджене й хворе серце й майже зовсім не впливають на серце здорової людини. Як доведено експериментальними й клінічними дослідженнями, препарати наперстянки підсилюють скорочувальну функцію міокарда, у результаті чого кількість викидає крови, що, різко збільшується. Удари пульсу сильнішають, швидкість кругообігу крові зростає. Збільшення скорочувальної здатності серця веде до ослаблення застійних явищ. У хворих зменшуються й зникають набряки, зникають хрипи в легенів, кашель і застійна задишка. Також у них зменшується тахікардія, частота пульсу стає нормальною. Можна сказати, що дигіталіс сприяє “відпочинку” серця від перевантажень.