ЗАПАМОРОЧЕННЯ. Запаморочення й головні болі часто є супутниками захворювань кровообігу. Порозумівається це недостатнім кровопостачанням мозку киснем і подразненням його нервових закінчень продуктами розпаду.
ОЗНОБ, ЛИХОМАНКА. Лихоманка й підвищення температури при серцевих захворюваннях виникають при запальних процесах (ендокардити, перикардити, міокардити) і при подразненні мозку продуктами розпаду при інфаркті міокарда, тромбофлебітах або інфарктах легені.
КРОВОХАРКАННЯ. Звичайно в серцевих хворих кровохаркання виникає при застої в малому колі кровообігу. Рідше воно виникає у хворих зі стенозом митрального отвору або при прориві аневризми аорти вдихальні шляхи. В останньому випадку хворої гине.
ХВОРОБИ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ СИСТЕМИ
ГРУДНА ЖАБА (СТЕНОКАРДІЯ)
Грудна жаба входить у поняття ішемічної хвороби серця поряд з інфарктом міокарда й кардіосклерозом.
Хвороба розвивається в тому випадку, коли серцевий м’яз не одержує достатньої кількості крові, живильних речовин і випробовує кисневе голодування. З’являється різкий біль у груди (“лемент голодуючого міокарда“), що триває кілька хвилин. Біль виникає у вигляді приступів, часто віддає в ліву руку, ліве плече, під лопатку.
Особливо типовим для грудної жаби є поява болю після виходу хворого з теплого приміщення на холод. Іноді приступ стенокардії починається вночі (стенокардія спокою). Ці приступи вважаються більше небезпечними, тому що вказують на те, що захворювання зайшло вже далеко й необхідно приймати термінові міри.
Приступи стенокардії можуть бути рідкими (1-2 рази в тиждень) або частими (по многу раз у день). Звичайно один з важких приступів закінчується появою вогнища некрозу в серцевому м’язі (інфаркт міокарда) з наступним утворенням на цій ділянці рубцевої тканини.